Багато років наша країна не може подолати гостру екологічну проблему -випалювання сухої природної рослинності та її залишків. На дану тему у засобах масової інформації різного рівня опубліковано чимало інформаційних матеріалів, системно проводиться роз’яснювальна робота серед населення, зокрема у закладах освіти.

Але змін на краще не відбувається. Кожен має знати – при спалюванні рослинних решток утворюються небезпечні продукти горіння, зокрема при згорянні 1т рослинних решток у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму; у туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастинки, що виділяються при неповному згорянні сміття, зв’язані з водяною парою), який шкідливий для організму людини; до складу продуктів горіння входить чадний газ, важкі металі, канцерогенні сполуки; чи не найнебезпечнішим із продуктів відкритого горіння рослинних решток є бензопірен, який є високотоксичною речовиною, здатною викликати онкологічні захворювання, генні мутації.

Вченими доведено, що у димі від багаття міститься у 350 разів більше бензопірену, ніж в сигаретному в димі; з димом у повітря вивільняється діоксини – одні з найотрутніших для людини речовини.

В осінній та весняний періоди року випалюються трави та очерети, влітку – пожнивні рештки. В результаті таких дій знищується мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи та їх личинки, запилювачі рослин, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь в процесі утворення грунту. У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні: особливо новонароджені зайчата, їжаки, жаби. При сильній трав’яній пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть в сухій траві або на поверхні грунту. Хтось згорає, хтось задихається в диму. На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, гризунів, дрібних ссавців. Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується родючість ґрунтів, гумусність, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість.

Відповідальність за порушення зазначених норм чинного законодавства визначена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме “випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням такого дозволу тягне за собою накладення штрафу на винних осіб: на громадян від 10 (170 і грн.) до 20 (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб від 50 (850 грн.) до 70 (90 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 20 (340 грн.) до 40 (680 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 70 (1190 грн.) до 100 (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Давайте пам’ятати, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!

Дбайте про стан навколишнього середовища! Адже знищення стерні – це, водночас, знищення флори і фауни регіону. Разом зі стернею вогонь знищує безцінну мікрофлору полів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки.

Провідний інженер з охорони лісу                                                    Бернар Г.Г.