Короткий нарис з історії лісового господарства
ДП «Великобичківське ЛМГ»
Лісове господарство підприємства, як і все лісове господарство Закарпаття, бере свій початок з далекої давнини.
Селище Великий Бичків засновано в XIII – XIV ст., перші поселенці були слов’янського походження. Назва селища походить від слова «Бички», так як в той час торгівля велась лише великою рогатою худобою.
Перші поселенці займались скотарством і землеробством на розкорчованих землях. Лісозаготівлями розпочали займатись для збуту кріпильного лісу (руд. стойки) Солотвинським солекопальням. Із збільшенням населення, кількістю худоби почалось розширення селища за рахунок суцільних вирубок лісу навколо селища.
Інтенсивна вирубка лісу розпочалась з будівництвом у 1870 році хімічного заводу «Клотильда» та будівництвом залізниці.Деревина для місцевих цілей використовувалась мало, майже вся вивозилась.
У Великому Бичкові, крім лісової управи, була окрема контора дерево складу, у функцію якої входило прийом деревини від всіх вищенаведених лісових управ. Крім того приймалася сировина, що сплавлялася по р. Тисі від лісових управ Богдану, Рахова, та Ясіня. Така структура лісового господарства тривала аж до радянського періоду.
Найбільш інтенсивна вирубка лісу проходила з 1939 по 1944 рік за час Угорського режиму. Тільки Коб. Полянська, Вел. Бичківська та Діловецька лісові управи вирубували більше 300 тис. кбм. лісу в рік.
Великобичківський дерево склад, крім цього, приймав з Ясіня, Богдану та Рахова сплавом по Тисі щорічно 600-700 тис. кбм. першосортного хвойного лісу, який далі відправлявся для різних фірм до Угорщини та інших країн Європи.
В кінці 1944 року за рішенням Рахівського окружного комітету комуністичної партії та окружного виконавчого комітету була організована Рахівська дирекція державних лісів з осередком у В. Бичкові. Директором першої лісової дирекції був призначений Суховія Ілля Олексійович – колишній службовець Великобичківської контори деревоскладу.
Першими кроками лісової дирекції були впорядкування лісового господарства, проведення ряду організаційних заходів по збереженню майна та лісопродукції, що залишилася на лісодільницях. По району організуються лісові управи. Підбираються кадри робітників, ІТП та службовців і розпочинаються лісогосподарські роботи.
В 1945 році було розпочато заготівлю лісу, оскільки ліс був вкрай необхідний для відбудови народного господарства і для потреб місцевого населення. Початки в роботі були трудні. Не було робочої сили. В розпорядженні дирекції не було ніяких ресурсів, з допомогою яких можна було б розпочати роботу. Тому зрушень в роботі було досягнуто мало. Лісова дирекція в спадщину отримала до крайності зруйноване господарство.
Першим директором Великобичківського ліспромгоспу призначено наказом по тресту «Закарпатліспром» Суховію Іллю Олексійовича, заступником директора – Куцина М.І., головним інженером – Ткачука Ф.М., головним бухгалтером – Бернаря І.П. Службовцями ліспромгоспу стала працювати значна кількість працівників колишньої лісової дирекції.
Літопис планової діяльності Великобичківскього ліспромгоспу можна починати з 01.01.1946 року. Однак документи, що стверджували б основну діяльність ліспромгоспу, в архівах не збереглися. Є деякі бухгалтерські дані, і то тільки з 1995 року. Тому за період з 1946 р. по 1955 рік приводиться тільки скорочена довідка на основі матеріалів, що збереглися в колишньому Великобичківському лісгоспі та спогадів окремих працівників лісокомбінату.
Вел. Бичківський лісгосп в адміністративному поділі складався з шести окремих лісогосподарських одиниць, а саме: Верхньоводянське лісництво, Кос. Полянське лісництво, Лужанське лісництво, Коб. Полянське лісництво, лісництво ім. Єременка, та Діловецьке лісництво. Лісництва в свою чергу були поділені на 16 об’їздів і 64 обходи.
Розмір затвердженої річної лісосіки становив в середньому 149,0 тис. кбм., в т.ч. хвойної 22,0 тис. кбм. Однак, вирубувалось в рік дві-три річні лісосіки.
В жовтні 1959 року наказом по тресту «Закарпатліспром» згідно з Постановою ЦК КП України та Ради Міністрів УРСР проходить об’єднання лісового господарства та лісоексплуатації в єдиний адміністративний господарський орган. На підставі цієї Постанови з 1 січня 1960 року Великобичківський лісгосп та Великобичківський ліспромгосп були об’єднані в єдиний Великобичківський лісокомбінат.
Об’єднання в єдиний комплекс лісового господарства та лісоексплуатації дало великий ефект в наступній їх господарській діяльності. Це дало початок повного і раціонального використання основної та побічної лісопродукції. Піднявся рівень лісопромислового і деревообробного виробництва. При наявності техніки в лісокомбінаті (якої не було в колишньому лісгоспі) прискорено відтворення лісосировинної бази, покращено способи захисту лісу і його санітарного оздоровлення. Після об’єднання в склад лісокомбінату ввійшли 6 лісництв з 16 об’їздами та 69 обходами. Лісництва стали займатись лісовим господарством і побічним користуванням лісу. Тільки Кос. Полянське, Лужанське та В.Водянське лісництва частково вели лісозаготівельні роботи.
Державне лісомисливське підприємство було створено в 1995 році, згідно наказу МЛГ від 26.05.1995 року № 57 «Про створення державних лісогосподарських підприємств у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях».
Мета створення держлісомисливгоспу:
- ведення лісового та мисливського господарства;
- охорони і захисту лісів і тваринного світу;
- заготівля лісосировинних ресурсів та виготовлення продукції з них.
- раціональне використання земель лісового фонду та мисливських угідь.
Площа прийнятого лісосічного фонду становила 47854 га. (9 лісництв) ліси І групи становили – 27%
Річний розмір лісокористування (ліквід) 184,8 т. кбм., в т.ч. головне користування – 116,5 т. кбм. Загальний запас деревини – 1486691 м3 лісництв зони діяльності ДПЛМГ – 68,8 %.
Господарство веде роботу по збереженню корінних деревостанів бука та ялини. Всі ліси господарства перебувають у постійному користуванні держлісомисливгоспу. На площі 712 га. діє заказник загальнодержавного значення «Діброва», заказник місцевого значення «Арніка» на 5,6 га, Веймутова сосна 1,1 га., та ін.
Лісові масиви ДЛМГ – одні з найбагатших на Рахівщині на дикоростучі плоди і ягоди. Лікарську сировину.На територіх підприємства знаходиться безліч дрібних печер та закинутих штолень, які служать сховищем для десяти видів рукокрилих, серед яких є рідкісні та зникаючі (широковух, підковоноси: великий і малий, довгокрил звичайний.).
Лісова інфраструктура поєднана з екосистемою в єдине ціле і направлена як для відтворення і збереження лісів, так і для відпочинку.