Мало знайдеться людей в Україні, що жодного разу не були у лісі. Ліси – це легені та окраса нашої країни. Вони покривають більше 17% території України. Найбільш лісистими є українські Карпати – надзвичайно цінний екологічний регіон.

Та водночас, не всі українці знають, що ніхто не може заборонити їм перебувати в лісі, що знаходиться в державній чи комунальній власності, чи навіть в оренді. Тому відвідувати та насолоджуватися природою України –  невід’ємне право наших громадян, гарантоване державою (відповідно до ст. 13, частини 2 Конституції України та статей 23, 66 Лісового кодексу України).

Щоправда, в деяких виняткових випадках доступ до лісу може бути обмеженим. До них належать пожежонебезпечний період (встановлюється у спекотний період, про що людей мусять проінформувати лісокористувачі [держлісгоспи]), період тиші на окремих ділянках (адже деяким видам тварин необхідний спокій для виведення потомства), під час обприскування лісу хімічними препаратами, на лісових ділянках військових полігонів у період навчань задля безпеки самих громадян.

Також закриті для вільного відвідування природні заповідники, заповідні зони біосферних заповідників, національних природних парків і регіональних ландшафтних парків. Але на те є вагомі причини: ці території зберігають найцінніші природні комплекси країни, що зазнали найменшого впливу людини. Тут можна проводити лише науково-дослідну діяльність за умови, що вона не шкодить природі.

“Якщо ж ви хочете відвідати ліс, що перебуває у приватній власності, вам краще отримати згоду власника. Ви ж не пустите в дім сторонню людину без власної згоди? Так і власник лісу має право охороняти свою власність. Але таких лісів в Україні небагато (менше 1%), – каже Дмитро Карабчук, координатор проекту “Лісова Варта” WWF в Україні. – Якщо ж ліс лише взято в оренду, хоч би й довгострокову, він все одно є державною власністю, і орендар порушить закон, якщо обмежить доступ громадян країни на лісову ділянку”.

Окрім того, немає жодних обмежень щодо відвідування лісосік, адже вони теж вважаються ділянками лісу. Перебування безпосередньо на лісосіці може бути обмежене лише задля безпеки людей у випадках, коли там іще ведуться роботи щодо заготівлі лісу. Але, якщо межа території не була позначена належними попереджувальними знаками, то ви нічого не порушили, зайшовши на лісосіку. Хоча цього не варто робити, навіть якщо Ви не побачили знаку про заборону входу, адже лісосіка є зоною підвищеної небезпеки.

Також ви можете робити фото чи знімати відео в лісі, адже положення ст. 34 Конституції України дають право кожному з нас вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію в будь-який спосіб. Обмеження цих прав можливе лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку й інших особливих випадках. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України “Про інформацію”, до інформації з обмеженим доступом не можуть належати відомості про стан довкілля, небезпечні природні явища, незаконні дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, діяльності державних та комунальних підприємств.

Більше інформації про права наших громадян щодо перебування в лісі та можливість перевірки законності ведення господарської діяльності в державних та комунальних лісах ви можете знайти у брошурі WWF “Вартовий у лісі”.

Таким чином, працівники лісництв та інших державних установ, що пов’язані з охороною та господарською діяльністю в лісі,  не мають повноважень вигнати вас з лісу чи просити показати ваші документи чи дозвіл на перебування в лісі, незалежно від того, чи ви прийшли в ліс відпочити, збирати гриби, ягоди чи дикорослі трави (якщо вони, звісно ж, не є рідкісними і не занесені до Червоної книги України) чи з науково-пізнавальною метою виявлення певних видів рослин і їх розмірів, звичайно, якщо ви не рубаєте для цього дерева чи вам не потрібний довготривалий полігон для Ваших досліджень із розстановкою спеціального обладнання.

Про діяльність Лісової варти ви можете дізнатися на сайті WWF чи у групі на Facebook.