Вісті з ДП «Великобичківське ЛМГ» Лісовідновлення розпочинається з розсадника
8 Жовтня, 2018
ДП “Великобичківське ЛМГ” проводить конкурс на підбір організацій по наданню послуг по заготівлі в 4 кварталі 2018р.
12 Жовтня, 2018
Показати всі

IV Зїзд лісівників

 

Основні проблеми, виклики, стан, перспективи та шляхи розвитку лісової галузі були обговорені на 4 з’їзді лісівників України, який відбувся в м. Києві 25 вересня 2018 року. Учасниками з’їзду були 427 делегатів із всіх регіонів країни, що представляли близько 49 тис. працівників лісової галузі. Закарпатське ОУЛМГ представляли 23 делегати з’їзду, зокрема начальник ОУЛМГ Мурга В.І., перший заступник Коцур І.Н, заступник Кий В.В., директори, головні лісничі, лісничі та помічники лісничих лісогосподарських підприємств області. Окрім лісівників участь у з’їзді взяли голова  Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, голова Київської ОДА Олег Гончарук, голова Івано-Франківської ОДА Олександр Горган, народні депутати України, представники лісової освіти і науки, деревообробної промисловості, ЗМІ та ін.

Як і попередні три, 4-й з’їзд лісівників України, за участі такого широкого кола представників лісової спільноти, відбувся в період найбільших викликів та важких часів для лісової галузі. З’їзд відбувся в період, коли в суспільстві цілеспрямовано формується окремими представниками ЗМІ, органами влади та громадськості негативне ставлення до роботи галузі та її працівників зокрема. Про причини такого ставлення сказано і написано багато, про них, а також про перспективи розвитку лісового господарства говорив у своєму виступі заступник голови Держлісагентства України Бондар В.Н.

Лісогосподарські підприємства країни забезпечують щорічне зростання обсягів реалізації продукції та відповідно зростання обсягів відрахувань до бюджетів різних рівнів. Так, за 2017 рік лісогосподарськими підприємствами до бюджету було сплачено 826 млн. грн. рентної плати (попенна плата), 1122 млн. грн. – єдиний соціальний внесок, 394 млн. грн. – дивіденди (75 % прибутку). У 2018 році прогнозується значне зростання обсягів бюджетних відрахувань.  Не маючи бюджетного фінансування, лісогосподарські підприємства тільки за перше півріччя цього року спрямували  2,8 мільярдів гривень на ведення лісового господарства. Так, в порівнянні з 2017 роком грошові вкладення на 1 га лісу зросли на понад 36 %.

Аналіз сильних та слабких сторін вітчизняного лісівництва дав можливість загострити увагу на пріоритетах, без яких усі наміри лісівників щодо покращення, залишаться нереалізованими. Це, зокрема, вирішення питання фінансового забезпечення ведення лісового господарства (особливо, що стосується півдня і сходу країни) та сприяння довгостроковим інвестиціям у лісове господарство. Не менш важливим є забезпечення стабільності лісового, податкового і природоохоронного законодавства на довгостроковий період. А також вдосконалення лісоуправління та зміна ставлення суспільства та владних структур до представників лісівничих професій та лісового господарства загалом.

Окрім питання відсутності державного фінансування лісової галузі, ще однією важливою проблемою, якої торкнувся Бондар В.Н., є проблема масового зараження короїдом та всихання соснових деревостанів у рівнинній частині країни та ялинових деревостанів – у гірській у зв’язку з глобальними кліматичними змінами. За оцінками спеціалістів понад 600 тис. га лісу заражені короїдом, всихаючі або сухостійні. Найефективнішим методом боротьби в цьому випадку є проведення суцільної санітарної рубки. Однак за чинним законодавством втрачається значний час на обстеження та документальне оформлення ділянок під вирубку, що може призвести до втрати важливих лісотвірних порід взагалі та завдати непоправних економічних збитків для країни.

Із доповіддю «Люди для лісу – ліс для життя» виступив Голова товариства лісівників України Марчук Ю.М. Доповідь здебільшого була присвячена соціальним аспектам як в лісовій галузі так і в країні загалом. На сьогоднішній день в країні складається ситуація, коли відбувається масовий відтік за кордон як кваліфікованої робочої сили так і робітничих професій. Ця проблема торкнулася і лісової галузі, що особливо позначається на фоні загального невдоволення, безпідставними звинуваченнями у нелегальних та безконтрольних  вирубках. Часто засоби масової інформації та високопосадовці виступають із «фейковими» повідомленнями, показуючи «місячні пейзажі» із нібито місць вирубок чи то в Карпатах, чи іншій частині країни. Хоча насправді там зображені місця із зовсім інших країн і територій. Випадки нелегальних вирубок слід вважати індикатором соціального стану суспільства, зокрема в сільських населених пунктах, де люди просто змушені вчиняти такі дії, оскільки грошей на опалення оселі не вистачає.

Про земельний податок на лісові землі говорив очільник Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Зокрема, прийняття максимальної ставки податку призведе до банкрутства всіх лісогосподарських підприємств області.

На сьогоднішній день сплату земельного податку відтерміновано до 2020 року, однак питання не знято з порядку денного.

В обговоренні нагальних проблем галузі взяли участь народні депутати України, представники освіти і науки, а також представники галузі з різних регіонів країни, колишні керівники галузі.

За результатами 4 з’їзду лісівників України одноголосним рішенням делегатів були прийняті проекти чотирьох важливих документів. А саме, звернення з’їзду до Президента України, Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, щодо необхідності нагального вирішення проблем лісової галузі країни; резолюцію щодо критичного санітарного стану лісів України; заяву щодо податку на лісові землі та рішення з’їзду, щодо схвалення звернення, резолюції та заяви з’їзду. Якщо лісівників України не буде почуто, то вони будуть змушені переходити до рішучіших дій.

Говорячи про всі зовнішні проблеми та утиски лісової галузі, необхідно також дивитись і на те, як український лісівник позиціонує сам себе в очах українського суспільства. Саме в цьому плані не можна оминути увагою виступ на з’їзді Василя Масюка, редактора газети «Деревообробник». Лісівник – злодій, саме така думка домінує в нашому суспільстві. Так склалося передусім через те, що лісівники говорять людям: ліс наше багатство, бережіть ліс, майбутнє лісу у Твоїх руках. В усіх цих повідомленнях відсутнє слово «лісівник», або лісівники бояться брати на себе відповідальність за те, що відбувається в лісі. Якщо лікар лікує людей, вчитель – навчає, поліція ловить злочинців, аграрії збирають урожай, то лісівники вирощують ліс, бережуть ліс, заготовляють ліс. Можливо, коли лісівники будуть менше говорити про ліс, а більше про лісове господарство і працю лісівників в ньому, то за деякий час в очах українського суспільства лісівники будуть добрі господарі в лісі.

Делегат з’їзду, лісничий Косівсько-Полянського л-ва Віталій Пукман