Її мета – допомога зимуючим птахам у вигляді установок годівниць і організації безперервного підживлення біля них.

Як відомо, зима – дуже важкий час у житті тварин, а особливо для птахів. Найбільш небезпечні для них дні, коли після відлиги різко наступають морози і кожне дерево, чагарники, будинки покриваються крижаним покровом, з-під якого птахи не в силах добувати собі харчі. Кожен з нас може допомогти вижити птахам, які залишаються на зимівлю.

Для втілення акції лісівники розвішали по всій території області шпаківні та синичники. В середньому на одному гектарі розташовано 4-5 шпаківень. Адже багато видів птахів, просто не знаходять умов для гніздування в наших лісах. А завдяки годівницям збільшується відсоток птахів у лісах і, відповідно, йде поступове збереження лісу.

Передовиками в роботі по виготовленню шпаківень для птахів задають учнівські лісництва державних підприємств Великобичківського, Ясінянського, Рахівського, Міжгірського, Воловецького, Ужгородського та Довжанського лісових господарств.

До прикладу, у Видричанській ЗОШ І-ІІІ ступенів, на базі якої працює шкільне лісництво, учні також долучаються до проведення акції. Учні 6-10 класів у шкільній майстерні за допомогою лісничого Богданського лісництва «Рахівського ЛДГ» Миколи Грапенюка, котрий докладає чимало зусиль для формування у підростаючого покоління бережливого ставлення до лісового багатства, основ екологічної свідомості й культури, оновили «соціальне житло» для пташок на території Богданського лісництва, зокрема в Богдані, урочищах Павлик і Млачин, а також біля школи. Такіх ж заходи було зроблено юними лісівниками по всіх лісгоспах, де існують шкільні лісництва. Загалом вони охоплюють понад 400 учнів.

Відтак, маленькими рученятими у лісах Закарпатської області побудовано безліч шпаківень, точніше «синичників» – маленьких дерев’яних будиночків для горобців і синиць. Як ще називають їх лісівники -«соціальне житло».  Врятуємо птахів – врятуємо ліс! Також планується залучити до збереження лісових масивів і популяції птахів місцевих жителів, якім небайдужа доля лісів Закарпаття.

Лісівники Закарпаття розповідають, що практично всі шпаківні, на загальний подив, були заселені синицями й горобцями. Птахи завдали в свої нові будинки стеблинки трав і листочки, щоб зробити м’яку підстилку.

Підвищення чисельності комахоїдних птахів в насадженнях стримує наростання масового розмноження шпильково-листогризучих комах. Найзаклятіші вороги лісу – непарний, дубовий, сосновий шовкопряди, пильщики, короїди, лубоїди. Найкращий спосіб боротьби зі шкідниками – біологічний.

Птахи – справжні друзі лісу. Сім’я синиць за літо, наприклад, знищує біля 4 тисяч гусениць. А пара горихвісток – 7,5 тисячі. За період годування своїх пташенят синиця-лазорівка знищує 24 мільйони яєчок комах. Пара мухоловок-пеструшок для вигодовування 6 пташенят протягом 15 днів збирає з навколишніх дерев від 1,0 до 1,5 кілограма винищувачів лісу. Маленькі птахи з’їдають за добу таку кількість корму, яка приблизно дорівнює їхній вазі. Поїдаючи ворогів лісу, птахи дуже чітко розподіляють в лісі зони свого полювання. Шпаки, щогли, лазорівки, велика синиця, зяблик, польовий і домовий горобець годуються в кронах дерев і на землі. В нижній частині крони знаходять собі їжу славки та синиці. Зозуль можна побачити на всіх частинах крони. На стовбурах і гілках дерев комах збирають дятли. Стрижі, ластівки, щурки годуються в повітрі, на льоту хапаючи комах. Дятел знищує комах цілий рік. Дятел спритно пересувається по стовбурах дерев, досліджуючи кожен сантиметр кори. Виявивши личинку короїда, вусаня або златки під корою, дятел пробиває міцним довгим дзьобом кору і з’їдає шкідника. Пташенят вигодовує гусеницями, мурахами, жуками, павуками, личинками короїдів. Знищує величезну кількість шкідників дерев, недоступних для інших комахоїдних птахів. Вишукує і поїдає комах цілий рік.

Шпак врятує від слимаків. Пташенята поїдають величезну кількість равликів, слимаків, гусениць, черв’яків, жуків, метеликів, мух та інших шкідників сільськогосподарських культур, яких самець і самка приносять кожних 3-5 хвилин. Шпаки налітають на черешневі сади і розкльовують зрілі плоди, особливо в посушливий період, коли птахи страждають від спраги. Щоб не допустити цього, необхідно розставляти напувалки в місцях гніздування шпаків і часто міняти в них воду. У садах, які страждають від нападу шпаків, у період дозрівання врожаю потрібно відлякувати їх тріщалками або стрільбою холостими набоями, але не вбивати птахів, оскільки користі від них значно більше, ніж шкоди.

Повзик чистить кору. Повзик швидко переміщається по стовбурах товстих дерев і видовбує зі щілин кори різних шкідливих комах, що складають основну його раціону. Вигодовує пташенят комахами.

Крім того, у кожного виду птахів визначено меню із комах: у синиць і мухоловок – голі гусениці, у зозуль – найбільш несмачні, з точки зору птахів, – волосаті гусениці, в меню сірих мухоловок і білих трясогузок – мухи і двокрилі комахи і тому подібне.

Але якщо не подбати про безпеку птахів, то ворони, сороки, яструби, дятли, лисиці, кішки розіб’ють гнізда, з’їдять їх господарів. Успішне розмноження птахів залежить від наявності місць для їх гніздування, достатньої кількості їжі та водойм. Штучним гніздуванням можна регулювати чисельність птахів в період гніздування, а осілих приваблюють не тільки для гніздування, але вони використовують їх також для ночівлі та схованок у непогоду. В холодний період птахи в них ночують, звикають, а навесні гніздуються. Можна розвішувати гнізда взимку та навесні.

Збільшення популяції птахів – це довгий процес, який займає не один рік. Лише через кілька років можна буде робити перші висновки про успішність проекту і перевіряти, знизилася чи кількість пошкоджених лісів і чи стало більше птахів у Закарпатті.

Що стосується набору кормів, найулюбленіші ласощі для птахів – насіння бур’янів, нежарение насіння соняшнику і гарбуза, кавуна і дині. Їх можна запасати на зиму спеціально для зимової підгодівлі птахів. Якщо їх немає, то підійдуть насіння соняшника, сало свіже або варене, але не солоне, дрібні крихти пшеничного хліба. Також птахи полюбляють поласувати пшоном, просом, овсом, пшеницею, геркулесом (сирими!) й гронами ягід калини, горобини, чорної і червоної бузини.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

https://zakarpatlis.gov.ua/zakarpatski-lisivnyky-zaklykayut-lyudej-hoduvaty-ptashok-i-zabezpechyly-pernatyh-sotsialnym-zhytlom/