Сьогодні всі проблеми, які є в суспільстві пояснюються вирубкою лісу.

Не так давно, обсяг лісозаготівель значно перевищував сьогоднішній. Ліс у круглому і переробленому виді вивозився як сортиментами, так і пиломатеріалами на меблеві фабрики, вугільні шахти, а технологічна сировина та паливні дрова реалізувалися лісохімічному комбінату та працівникам підприємства і населенню.

Лісова охорона (лісники, техніки-лісівники) займалися виключно охороною лісу, лісокультурними та лісогосподарськими роботами.

Самовільних рубок майже не було, так як держлісфонд мав бар’єр  – ліси Агролісу,  значна частина яких збереглася і ввійшла в склад держлісфонду.

Більша частина лісів держлісомисливгоспу, як і всіх карпатських лісів, природного походження, які зберегли багато цінних екотипів і форм деревних порід, які виникли в процесі тривалого еволюційного відбору і тому відрізняються високою стійкістю і продуктивністю в своїх конкретних умовах місцезростання. Це і заказник «Діброва» площею 712га дуба скельного, запас деревини на 1га якого перевищує понад 300кбм, середній вік 150 років, резерват ясеня звичайного із запасом на 1га 500кбм та частина пралісів.

На сьогодні  природний лісовий покрив порушений господарською діяльністю людини. Площа стиглих і перестиглих насаджень продовжує скорочуватися за рахунок погіршення санітарного стану, зокрема в захисних лісах, що в кінцевому рахунку веде до зниження стійкості якісного складу і продуктивності лісових біоценозів, втрати перспективи їх покращення в майбутньому. Як ніколи гостро стоїть питання не тільки збереження, але і відтворення біологічного різноманіття карпатських лісів, спираючись на виробничий досвід лісівників та лісівничої науки.

Процес збільшення площі природно-заповідного фонду повинен набувати подальшого розвитку у зв’язку з тенденцією переорієнтації господарства краю в туристично-оздоровчому напрямку.

Великої уваги заслуговує раціональне використання деревини, вдосконалення технології лісозаготівель, розширення шляхової мережі в лісових масивах, постійних трелювальних волоків, пішохідних стежок для охорони лісів, проведення полювання, зручного доступу до віддалених лісових масивів.

Основними напрямками сучасного карпатського лісівництва є поновлення корінних типів лісу. Колишнє захоплення посадками смерекових культур в бучинах вже проминули. Не будемо надто прискіпливими до наших попередників-колег лісівників, вони діяли відповідно до поглядів і диктату свого часу, а тепер ми пожинаємо експерименти минулого – ялинники на бучинах. В лісовому господарстві експериментні рубки, звичайно, повинні бути, але в таких обсягах, щоб не нанести шкоди лісовому господарству, пройти досліджено-експериментну перевірку, екологічне обґрунтування.

Тепер щодо Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». У зв’язку з погіршенням кліматичних умов – збільшився обсяг санітарно-оздоровчих заходів, термінових рубок, особливо в захисних насадженнях, де не призначені лісовпорядкуванням рубки. До кожної ділянки площею до 1га необхідно прокласти трелювальний волок, на який, до речі, також потрібне погодження. І як будуть виглядати наші насадження після таких рубок в майбутньому?

Щодо кадрів в лісовому господарстві – справа болюча. В лісі повинні працювати лише патріоти лісового господарства. На жаль, мало династій лісівників (тут негативно працює ст.28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції»), недостатньо відведена роль жінок спеціалістів лісового господарства, адже кому як не їм вирощувати ліс?

Великі надії покладають лісівники на проект «Дорожньої карти розвитку карпатського лісівництва», презентований на міжнародній науково-практичній конференції 4 жовтня цього року у м. Івано-Франківську.

Чекаємо радикальних змін у веденні лісового господарства в Карпатах, надіємося, що цей проект створить позитивний імідж лісовій галузі.

                       З великою повагою провідний інженер  з лісокористування

                       ДП «Великобичківське ЛМГ»    Ковтун В.Ф.