Розпочато підготовку до проведення весняної лісокультурної кампанії з посадки лісових культур. У державному підприємстві «Великобичківське ЛМГ» на 2018 рік заплановано провести лісовідновлення на площі 227,4 га, де буде висаджено майже 836 тис. шт. сіянців дерев основних лісоутворюючих порід. Весняне лісовідновлення заплановано на площі 125,4 га лісових культур.

Щоб створити високопродуктивні насадження, лісівники на протязі 3-4 років вирощують стандартний посадковий матеріал. Більшість посадкового матеріалу вирощують у базовому лісовому розсаднику Діловецького лісництва. Також у кожному лісництві створено лісові, індивідуальні та піднаметові розсадники. Щорічно у лісгоспі вирощують більше півмільйона штук стандартних сіянців основних лісоутворюючих порід.

Асортимент садивного матеріалу різний: Ялина європейська, Ялиця біла, Модрина європейська, Сосна звичайна, Бук лісовий, Дуб звичайний, Дуб скельний, Клен несправжньоплатановий, Ясен звичайний та інші породи.

Для проведення весняного лісовідновлення у 2018 році, на кожний суцільний зруб, складається детальний проект лісових культур, де вказується лісництво, квартал, виділ, площа, головна порода, тип лісорослинних умов, спосіб посадки, кількість садивного матеріалу, який планується для висадки, а також складається схема змішування культур задля підвищення стійкості насаджень до несприятливих умов, шкідників та катаклізмів. Головною метою лісовідновлення є збереження та відновлення корінних деревостанів регіону. За ссилкою зображена зведена відомість проектів лісових культур, промислових плантацій і природного поновлення на 2018 рік.

Лісовідновлення – це не піар-кампанія, це не спектакль для засобів мас-медіа, владних структур та громадськості. Лісовідновлення – це тривалий і клопіткий процес, який включає в себе збір лісового насіння, часто у важкодоступних місцях, висушування у спеціально підготовлених приміщеннях (сушілках), з дотриманням температурного та світлового режиму. Щодо хвойних порід (Ялини європейської, Модрини європейської і т.д.), то переробка шишок відбувається у спеціальних барабанах де проходить процес вивільнення насінин шляхом рівномірного перемішування під дією температурного впливу. Кінцевим етапом обробки насіння – очищення лісового насіння від смоли, лусочок, хвої та часткове обезкрилення шляхом просівання через сита різного діаметру.

З добутого насіння формується партія, з якої відбирається середній зразок, який відправляють на апробацію (дослідження) до лісонасіннєвої лабораторії, для визначення посівних властивостей. На кожну партію видається посвідчення про кондиційність насіння після чого насіння висівають у розсадниках.

Після сходження, за сіянцями ведуть догляди, шляхом прополювання, розпушування та зрошування ґрунту. Через рік сіянці висаджують (шкілкують)  рівномірно у рядки на однаковій відстані. Через 3-4 роки посадковий матеріал (15-30 см.) готовий для висадки у природні умови на площі де проводиться лісовідновлення.

Після такого тривалого підготовчого процесу організовується  весняна та осіння посадка майбутнього лісу.

Ми коротко описали підготовчий процес до лісовідновлення, для того, щоб громадські активісти, люди інших професій, журналісти, які часто нерозуміють цих азів лісогосподарської діяльності працівників лісової галузі і в той час популістично грубо звинувачують лісівників у їх злочинній діяльності або бездіяльності.

В нас часто не має часу виступати  в засобах масової інформації, кричати на вулицях та громадських місцях про безлад в країні, писати статті в пресі, виступати на телебаченні, прослідковувати за інформацією в інтернеті, констатувати чи відповідати на безпідставні звинувачення некомпетентних у лісовій галузі осіб.

Чому так відбувається? А тому, що той хто вирощує хліб, виробляє м’ясо і молоко, садить, доглядає і охороняє ліс, виховує дітей, лікує хворих  не має часу слідкувати за тими хто, сидить в барах, стоїть на вулицях, грає в азартні ігри, сидить у віртуальному світі проявляючи, так звану, громадську активність. Лісівники зайняті своєю клопіткою працею, яку обрали улюбленою професією.

Хотіло ся б, запитати, так званих громадських активістів, який вищий навчальний заклад вони закінчували? Який факультет? Яку кваліфікацію здобули? Де працюють? Яку зарплату отримують? Який ВУЗ готує громадських активістів? Який фізичний або інтелектуальний продукт вони виробляють?

Як зазначає інженер лісових культур Сергій Обриський: «В студентські роки мене обрали на посаду громадського декана біологічного факультету, разом із студентським колективом, організовували різні конференції, круглі столи, відстоювали честь факультету на брейн-рингах, олімпіадах, спортивних змагання, висаджували разом із місцевою владою саджанці по всьому місту. Головною нашою метою, було внести вклад у розвиток факультету, вузу та міста, яке за 6 років навчання стало для нас рідним. Здобувши професію біолога знайшов роботу за професією. Не став громадським популістом критикуючи тих хто працює, тому звертаюсь до всіх активних мешканців краю не на словах, а на ділі проявити свою активність.

Ми запрошуємо школярів, громадських  активістів, депутатів та представників ЗМІ долучитись до весняної лісокультурної кампанії 2018р. (орієнтовні терміни 21.03.2018 – 25.05.2018р.). Ми охоче надамо можливість кожному проконтролювати процес посадки та посадити своє дерево у рідних Карпатах. Це буде більший вклад у добру справу та прикладом реальної любові до природи.

За детальною інформацією звертайтесь у лісництва за місцем проживання та за тел. 067 312 23 01; 096 874 98 16;